Порядок та умови призначення пенсії за віком та пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу»

Відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (далі – Закон № 3723) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058 (для жінок — 30 років, для чоловіків – 35 років), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

До досягнення 62 – річного віку, право на пенсію за віком мають державні службовці – чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років – які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців – які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік – які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців – які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

До стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця особам, які мають не менше 10 років державної служби, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, зараховуються періоди роботи в органах і на посадах, передбачених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283.

До 20-річного стажу, який дає право на пенсію державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, зараховується тільки час роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців. Категорії посад державних службовців визначені статтею 25 Закону № 3723.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, – у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною другою статті 33 Закону № 3723 заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Порядок визначення заробітку під час призначення пенсій відповідно до Закону № 3723 затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 (далі – Порядок).

Згідно з Порядком під час призначення пенсій державним службовцям посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, що склалися на час звернення за призначенням пенсії.

Розмір інших виплат (окрім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до статті 33 Закону № 3723, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на цей вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою статті 37 Закону № 3723, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058, особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до Закону № 3732 призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі.

Якщо інваліду I або II групи встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених Законом № 3723, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п’яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв’язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.

Державний службовець, звільнений з державної служби у зв’язку з засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов’язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої статтею 37 Закону № 3732. У таких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.