До якої категорії (працююча чи непрацююча) відноситься особа, яку зараховано до докторантури?

Пунктом 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із змінами), встановлено, що документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.

У разі працевлаштування відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).

Згідно зі статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є, зокрема, докторанти.

Відповідно до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 309, докторантура є формою підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації.

Докторантура відкривається при вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації і прирівняних до них закладах післядипломної освіти, наукових установах, які мають висококваліфіковані науково-педагогічні та наукові кадри, сучасну науково-дослідну, експериментальну та матеріальну базу. Докторантура відкривається з відривом від виробництва.

Термін перебування в докторантурі на загальних умовах не перевищує трьох років.

Отже, особи, які зараховані до докторантури, вважаються непрацюючими особами.