Світ не поспішає на пенсію

Із 1 січня 2016 року деякі країни світу оголосили про підвищення пенсійного віку. Загалом тенденція до підвищення пенсійного віку триває.

Європейці вже сьогодні йдуть на заслужений відпочинок у 62-65 років, однак у ряді країн, зокрема в Італії та Нідерландах, планують збільшити цей показник до 67 років, у Великій Британії — до 68, а у Швеції — до 69.

До того ж у більшості країн, які здійснюють підвищення пенсійного віку, такі рішення, попри їхню непопулярність, було ухвалено ще кілька років тому.

Економіка і демографія

Італія. Чи не найпослідовніша та найпоказовіша в питанні підвищення пенсійного віку країна. Ще в 2000-х роках внаслідок здійснення низки реформ пенсійний вік піднято до 65 років для чоловіків і до 60 років — для жінок. Вік виходу на пенсію для останніх поступово зростає до 65 років із 2014-го до 2026 року. Та на цьому італійці не заспокоїлися. 2011-го на тлі дефіциту державного бюджету ухвалено знаменитий декрет «Урятувати Італію», який вкотре суттєво підвищив пенсійний вік порівняно з попередніми законами. Зокрема, чоловіки, які працюють у державному або приватному секторі, а також жінки, котрі працюють у державному секторі, тепер виходять на пенсію в 66 років. До 2018 року заплановано підвищити пенсійний вік до 66 років і для жінок, які працюють у приватному секторі. У декреті про порятунок Італії також визначено, що з 2021-го пенсійний вік зросте до 67 років як для чоловіків, так і для жінок.

Велика Британія. Чоловіки й жінки на туманному Альбіоні ідуть на пенсію в 65 років і 60 років відповідно. Проте вік виходу на заслужений відпочинок для англійок зросте на п’ять років до 2018-го, а наприкінці 2020-го всі британці працюватимуть до свого 66-річчя. У подальшій перспективі існують плани збільшення пенсійного віку до 68 років.

Латвія. Із 1 січня в Латвії змінено вік виходу на пенсію. Тепер громадяни цієї країни виходитимуть на заслужений відпочинок у 62 роки 9 місяців. У цілому в країні відбувається поетапне підвищення пенсійного віку, яке 2025 року зупиниться на позначці “65 років”.

Нідерланди. Голландці обох статей нині виходять на пенсію в 65 років, але, згідно з урядовою постановою, до 2025 року пенсійний вік у країні буде збільшено на два роки.

Швеція. На підвищення віку виходу на пенсію наважилась і ця скандинавська країна. Піднімати планку там планують до 2018 року, адже нація старіє, і останніми роками спостерігають зменшення розміру пенсій для нових пенсіонерів. Пропонують підвищити мінімальний вік виходу на пенсію до 63 років, а максимальний робочий вік — до 69.

Можливо, когось такі цифри вразять. Але не варто забувати, що існує зв’язок між пенсійним віком і середньою тривалістю життя. В Європі цей показник коливається від 80 до 82 років, а найдовше живуть японці — 83 роки.

Східні орієнтири

Наміри щодо підвищення віку виходу на пенсію анонсовано також у Росії, Білорусі й Китаї.

У Російській Федерації підвищення відбудеться вже з січня 2016-го, щоправда, стосується воно тільки чиновників: вони йтимуть на пенсію не в 60, а в 65 років. Утім, у проекті Основних напрямків бюджетної політики на 2017-2018 роки, який схвалив російський уряд, передбачено “поступове підвищення пенсійного віку до 63 років для жінок і чоловіків (на шість місяців щороку)”. Основним аргументом на користь цього, вочевидь, непопулярного заходу є “необхідність зберегти стійкість пенсійного фонду в умовах економічної та демографічної кризи”.

Зауважимо, що нинішній пенсійний вік для громадян РФ (жінки — 55 років, чоловіки — 60) було визначено ще 1932 року, і відтоді його не переглядали.

Незабаром зміниться і пенсійне законодавство в Китаї. Починаючи з 2018 року пенсійний вік для жінок збільшуватиметься на 12 місяців кожні три роки. Таким чином, до 2045 року громадяни КНР виходитимуть на пенсію в 65 років незалежно від статі. Крім того, в Китаї запроваджується нова система пенсійного страхування. Тепер не лише організації, а й самі працівники будуть робити відрахування зі своїх заробітних плат для майбутніх пенсій.

До речі, в Китаї не існує гарантованого пенсійного забезпечення в старості, яке охоплювало б усі верстви населення похилого віку. У сільській місцевості державна пенсійна система фактично відсутня. У містах вперше пенсійну систему було впроваджено 1951 року. В неї включено тільки працівників держвідомств і держпідприємств.

Задумуються над питанням пенсійного віку і в Білорусі. Перші кроки на цьому шляху держава вже починає робити. Зокрема, 31 грудня 2015 року президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко підписав указ про підвищення мінімального стажу для призначення пенсії. Право на трудову пенсію за віком та за вислугу років, як сказано в документі, надаватимуть за наявності стажу роботи зі сплатою обов’язкових страхових внесків протягом не менш як 15 років 6 місяців. Починаючи з 1 січня 2017 року зазначений стаж роботи щороку з 1 січня збільшуватиметься на 6 місяців до досягнення 20 років.

Запровадження системи “бонус-малус”

До речі, чимало країн практикують заходи, спрямовані на заохочення продовження трудового життя. Ідеться, зокрема, про запровадження системи “бонус-малус”, яка передбачає збавку (малус) за достроковий вихід на пенсію і водночас премію (бонус) за кожен рік, відпрацьований понад установлений пенсійний вік. Простіше кажучи, чим довше працюватиме людина після досягнення повного пенсійного віку, тим вищою буде її пенсія, а люди, які виходять на пенсію після досягнення мінімального, але неповного пенсійного віку, отримають пенсію в меншому розмірі.

Середня ставка таких збавок у країнах Організації економічного співробітництва і розвитку становить 4,4 % за кожний рік дострокового виходу на пенсію. Найбільший малус серед європейських країн — у Фінляндії (7 %). Ставка “бонусу” до пенсійних виплат, яку пропонують у країнах ОЕСР за кожний рік відтермінування виходу на пенсію, становить у середньому 4,8 % на рік. Великобританія пропонує одну з найвищих ставок — 10,4 %.

За матеріалами газети “Пенсійний кур’єр”