Правова позиція Верховного суду України щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій

Враховуючи судову практику при розгляді справ щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, Верховний Суд України визначив правову позицію стосовно застосування строку позовної давності у даній категорії справ.

Зокрема, колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України підтверджено правомірність вимог управлінь ПФУ щодо права стягувати з підприємств заборгованість з відшкодування фактичних витрат понесених Фондом на виплату і доставку пільгових пенсій незалежно від строку позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону УкраїниПро загальнообов’язкове державне пенсійне страхуваннявід 09.07.20031058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за 64/8663; далі Інструкція), зобовязаний щомісяця до 25-го числа вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що недоїмкаце сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини пятнадцятої статті 106 Закону1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, на підставі аналізу вищезазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 25.11.2015 дійшла висновку: у випадках звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини пятнадцятої статті 106 Закону 1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС, не застосовуються.